Новини
17 квітня, 2014р.Lilit

28 листопада "Піккардійська терція" в Києві, Жовтневий Палац

Коментарів : 0

16 квітня, 2014р.Lilit

Графік найближчих концертів:

15 травня, 19:00 – Полтава (Палац дозвілля «Листопад»).

16 травня, 19:00 – Суми (Театр ім. М. Щепкіна).

17 травня, 19:00 – Луганськ (Палац культури ім. В. Леніна).

18 травня, 19:00 – Донецьк (Центр слов’янської культури).

19 травня, 19:00 – Маріуполь (Драматичний театр).

20 травня, 19:00 – Запоріжжя (Концертний зал ім. М. Глінки).

21 травня, 19:00 - Дніпропетровськ (Театр ім. М. Горького).

22 травня - Кривий Ріг.

23 травня - Миколаїв.

28 квітня, 19:00 - Ужгород (Спеціальний гість - Тарас Чубай)

Коментарів : 0

16 квітня, 2014р.Lilit

Біля стадіону "Арена Львів", напередодні матчу між ультрас "Карпат" і "Динамо", була висаджена "Алея Єдності".

Участь в заході окрім фанатів команд взяли: Львівський міський голова Андрій Садовий, генеральний директор ДК «Спортивні арени України» Сергій Сімак, представник ТОВ «Агробізнес» Людмила Собуцька, гурт «Піккардійська терція»

Загалом було висаджено 14 дерев.

Коментарів : 0

16 квітня, 2014р.Lilit

Славко Нудик: «Гей, пливе кача…» була улюбленою піснею Михайла Жизневського»

Славко Нудик приїхав до Луцька як один із журі конкурсу читців поезії Тараса Шевченка. Звичайно, журналісти не упустили можливості поспілкуватися зі солістом «Піккардійської терції», адже зазвичай такі гості приїздять до нашого міста лише з концертами.

Про гімн «Небесної сотні»

Вперше пісню «Гей, пливе кача…» учасники «Піккардійської терції» виконали, коли ще навіть не існувало гурту. Це сталося у середині 80-х років минулого століття.

- Пісня називається «Гей, пливе кача…». Це ‒ стара лемківська пісня, можна її вважати українською народною. Половина з «Піккардійської терції» колись були учасниками студентського ансамблю пісні і танцю «Черемош» Львівського університету. Це було в середині 80-х років. Відверто кажучи, я вже навіть не пам’ятаю, хто приніс цю пісню у «Черемош», але першочергово її співали троє дівчат. Це був коронний номер хорової частини «Черемошу». Дуже часто співали цю пісню у вузькому колі, оскільки вона була однією з улюблених. Саме з цієї пісні народилася ідея зробити альбом «Піккардійської терції» «Антологія. Том 2», куди входили виключно українські народні пісні у нашій обробці, ‒ пригадує Славко Нудик.

Саме в обробці «Піккардійської терції» «Гей, пливе кача…» зазвучала на Майдані.

- Якщо ви зауважили, то соліст, що її виконує, не є учасником «Піккардійської терції». Це ‒ наш старий знайомий, львівський художник і маляр Ігор Павлюк. Саме він був ініціатором запису пісні, й він запропонував, щоб ми зробили її обробку, ‒ розповідає музикант. ‒ Раніше пісня звучала по-іншому: співали її без мурмурандо (спів із закритим ротом ‒ авт.) три дівчини у три голоси. У новому варіанті «Піккардійська терція» була використана як інструментал, а основну тему веде соліст. На жаль, ця пісня стала гімном тих трагічних подій, які відбувалися. Ми не маємо абсолютно ніякого відношення до того, що вона була визнана гімном «Небесної сотні». Я не знаю, хто ввімкнув її вперше, але знімаю капелюха перед цією людиною. Ми не лобіювали цього, бо це не ті речі, на яких можна піаритися.

Славко Нудик розповів, що «Гей, пливе кача…» була улюбленою піснею Михайла Жизневського, який був убитий одним із перших на вулиці Грушевського. Виявляється, Михайло, живучи у Білій Церкві, часто приходив на концерти «Піккардійської терції», і учасники гурту мигцем навіть були знайомі з героєм Майдану. Коли ховали Михайла Жизневського на цвинтарі біля селища Стяг Праці у Гомельському районі Білорусі звучала ця пісня. Згодом під неї проводжали усіх хлопців.

Про митців і політику

Славко Нудик каже, що творчі люди не повинні займатись політикою, бо це не їх справа.

- Я вважаю, що митці не повинні займатись політикою. Держава буде тоді сильна, коли кожен буде займатись своєю справою. На початку 90-х від інформаційного голодування вибирали людей, які гарно скажуть. Це закінчилось не зовсім добре. Зараз митці повинні допомагати міністру культури робити якісь здвиги у цьому абсолютно не широкому просторі. Піднімати українську культуру треба не тільки в Україні, але й за її межами. Робити те, що у нас сьогодні називається «піарити Україну у світі». А щоб займатися політикою, творчі люди занадто емоційні, ‒ розмірковує співак. ‒ Щодо звернення до Путіна, яке підписали російські митці, то я не переконаний, що це їхня позиція. Я думаю, що абсолютно імовірно, що частину цих прізвищ просто вписали. Я вважаю, що у культурі також повинна пройти люстрація, бо така людина, як, наприклад, Таїсія Повалій, яка у 2004 році радила у ефірі одного з телеканалів ввести танки на Майдан, щонайменше не має права жити в цій країні й працювати в сфері культури, нехай собі співає у якомусь ресторані.

Як не дивно, поціновувачами творчості «піккардійців» є й деякі «регіонали».

- Серед наших прихильників я бачив представників усіх партій, крім комуністів. Часто нам кажуть, що люблять нас за те, що не були помічені у жодних передвиборчих перегонах. Хоча нам не раз пропонували гроші, єдине, де ми були замічені ‒ це передвиборча програма Ющенка. Ми його відверто підтримували і їздили з ним у передвиборчий тур. Шкода, що розчарував. Ми не беремо гроші від тих, чию позицію не підтримуємо.

Про творчість

Учасники гурту не прагнуть створювати чогось кардинально нового, особливо зараз, більше працюють над уже визнаними музичними шедеврами.

- Як показує досвід, все, що можна було написати, уже написане. Поки-що ми нічого спеціально не робимо. Це все треба ще пережити. Дуже багато зараз на голові і на серці лежить. Але не думалось навіть, що треба терміново щось робити, бо це є на часі. Спеціально ми ніколи нічого не робили, ‒ каже пан Славко. ‒ Гастролей зараз немає, оскільки тепер такий час, що людям не до концертів. Але беремо участь у проекті «Івасюк» у Львові, що організований до 65-річчя Володимира Івасюка. Наразі ми працюємо, оскільки є багато пісень, які треба підготувати до цього проекту. Деякі ‒ свої пісні, деякі ‒ готуємо у співпраці з Павлом Табаковим і Оксаною Мухою.

Коментарів : 0

28 березня, 2014р.Lilit

Художній керівник вокальної формації «Піккардійська Терція» Володимир Якимець створив музичний супровід до ексклюзивного показу у Нью-Йорку нової колекції Оксани Караванської. Показ колекції Haute Couture Fall 2014 відбудеться сьогодні, 28 березня, - на запрошення The National Arts Club. Це вперше український дизайнер має нагоду презентувати свою колекцію у цьому престижному Клубі.

Коментарів : 0

28 березня, 2014р.Lilit

Володимир ЯКИМЕЦЬ: «Моя зброя – камертон. Але якщо треба буде взяти до рук автомат і захищати свою країну, – візьму!»

Коли тринадцять років тому вокальна формація «Піккардійська Терція» брала до свого репертуару лемківську народну пісню «Гей, пливе кача…», співаки й подумати не могли, що у 2014-му ця тужлива композиція стане одним із символів Революції гідності - реквіємом за героями Небесної сотні…

Про пам’ять і відповідальність, українську культуру і національні цінності, придворних артистів і програну інформаційну війну – у розмові журналіста «ВЗ» з художнім керівником легендарного гурту «Піккардійська Терція» Володимиром Якимцем.

- Події останніх чотирьох місяців змінили кожного з нас. Як змінилися ви?

- Кардинальних змін у собі, своєму характері чи світогляді не відчуваю. Як і всі, співчуваю рідним тих, хто загинув на Майдані, і переживаю за все, що відбуває­ться в моїй країні… Але як любив Україну й українську пісню - так і люб­лю. Як підтримував європейські цінності – так і підтримую. Найбільше за останні чотири місяці мене вразили наші люди: розчарувавшись після подій 2004 року, вони не втратили віри в свої сили. Потом і кров’ю ми вибороли ще один, уже третій, шанс збудувати свою державу.

- Пісня «Гей, пливе кача…», яку зараз неможливо слухати без сліз, увійшла у ваш альбом 2002 року «Ельдорадо»…

- Ще тринадцять років тому цю пісню ми (соло виконує наш друг, художник Ігор Павлюк) записували як хорал-реквієм. Я не знаю достеменно, за яких подій писалася ця пісня. Але очевидно, що народилася вона чи під час, чи після вій­ни, загарбання. Ми з хлопцями дійшли висновку, що це, швидше за все, рекрутська пісня. Але тоді, на початку 2000-х, у найстрашнішому сні не могло наснитися, що наше «Кача» звучатиме при таких трагічних подіях. Що стане реквіємом не за подіями минулого, а за тим, що відбуватиметься на наших очах… Цю пісню вибрав народ. «Гей, пливе кача…» була улюбленою піснею білоруса Михайла Жизневського, який загинув одним із перших. Згодом його друзі підібрали під цю пісню документальні кадри і навіть переклали її білоруською. А в лютому «Гей, пливе кача…» звучала на Майдані сотні разів…

- Після того, як «Гей, пливе кача…» стала реквіємом за загиблими на Майдані, у «піккардійців» змінилося сприйняття цієї композиції?

- «Кача» тепер звучатиме не просто як реквієм за загиблими українцями, а як пісня-пересторога: не маємо права забувати, що сталося. Була б моя воля, кожен робочий день Верховної Ради розпочинав би з цієї пісні з відповідним відеорядом: щоб пам’ятали. Аж допоки в Україні не настануть лад і спокій.

- Ви виступали на Майдані під час кількох віч. Що очікували, бачачи зі сцени сотні тисяч українців?

- Я – оптиміст. Але мені не вкладається в голові, чому, щоб справді змінитися, нам потрібно було довести до понад сот­ні загиблих? Чому одразу не піднялася вся Україна? Чому у Донецьку та Харкові на противагу двом сотням антимайданівців одразу не виходило хоча б дві тисячі людей? Знаю багатьох харків’ян, усі вони – за Україну. А чому не виходять на вулиці? Хтось боїться, хтось живе за українським прислів’ям «моя хата скраю»... Час усвідомити, що коли це стосуватиметься тебе, може бути вже запізно…

- Останні події в Україні уже знайшли відголосок у вашій творчості? Якраз працюєте над новим альбомом «Терції»…

- Січові стрільці Роман Купчинський, Левко Лепкий, Михайло Гайворонський, Олесь Бабій та інші писали свої пісні у перервах між боями. Особисто я зараз не можу сісти за фортепіано і створити якусь мелодію. Навіть маючи під руками хороший текст, присвячений останнім подіям. Мені потрібно переосмислити все, що сталося. Зараз не час для творчості. Не час записувати альбоми. Якщо не буде України, то для чого ці альбоми?.. Та коли все стабілізується, те, що сталося на зламі 2013-14 років, у якійсь формі – спогадів, вражень – обов’язково зазвучить і в «Піккардійської Терції». Зараз є емоції, а хочеться висновків.

- 29 березня у Львівській філармонії відбудеться концерт-реквієм «Слава Небесній сотні», у якому ви братимете участь…

- Цей концерт – ідея директора філармонії Володимира Сивохіпа. Крім нас, у ньому братимуть участь відомі скрипалі Олег Криса та Анатолій Баженов, а також оркестр «INSO-Львів». На ті дні припадають сороковини загиблих на Майдані. Частину коштів, зібраних з концерту, організатори передадуть у фонд підтримки родин героїв Небесної сотні.

Моя основна зброя – камертон. Але якщо треба буде взяти до рук автомат і захищати свою країну, – візьму. Бо я – українець. Так само налаштовані усі «піккардійці». Черги до воєнкоматів свідчать про одне: українці готові обстоювати свою землю.

- Чому за понад 22 роки незалежності України українці так і не навчилися підтримувати своє, українське?

- Бо від 1991 року так і не вдалося зламати радянську систему. Тому ми й програємо всі ці 22 роки інформаційну війну з Росією. Чи не єдиним україномовним музичним продуктом, який став відомим за межами України, у тому числі в Росії, стали пісні групи «Океан Ельзи». Але той же «Океан» не крутиться на російських телеканалах і радіостанціях. А скільки російських артистів присутні у нашому медіапросторі?!

За 22 роки незалежності України влада не спромоглася створити належних умов для розвитку українського. Не треба фінансувати колективи чи будь-які творчі об’єднання, проекти. Треба створити систему, за якої митці не змушені були б клянчити гроші у держави, а мали б змогу займатися творчістю. Треба, щоб держава забезпечила умови, в яких було б вигідно вкладати у культуру. Запровадити систему податкових пільг для меценатів. Чи встановити нижчі податки для радіо- і телеканалів, які віддаватимуть перевагу українському продукту.

- Чого не вистачало «Терції» за понад 21 рік для донесення до слухача своєї творчості: ефірів, трибун?..

- Хіба що ротацій на радіо. Музика створюється для того, щоб її слухали. Але «Терція» все одно знаходила шлях до свого слухача, причому по всій Україні, включаючи Донецьк, Луганськ, Харків, Одесу, Крим, де збираємо повні зали. Може, особисто я не доробився до того, щоб жити так розкішно, як Таїсія Повалій, але не відчуваю до неї заздрості. Радше навпаки. Такі, як Таїсія Повалій, – це придворні музиканти, які їздять по корпоративах. «Терція» за жодної влади не стала придворним колективом. І особисто я можу вільно займатися творчістю. Можу вільно говорити все, що хочу. Мені ніхто нічого не диктує і не ставить палиць у колеса.

- Щодо придворних артистів. Хто особисто вас здивував у списку російських «підписантів», які підтримали окупаційну політику Володимира Путіна?

- Та я особливо й не дивуюся. Це їхня імперія. Хтось поставив свій підпис, бо винен владі. Хтось – бо очікує на преференції… У цьому списку є люди, які справді підтримують політику Путіна. Найбільше здивували ті музиканти, які поза поп-культурою: наш земляк Юрій Башмет, скрипаль і диригент Володимир Співаков, піаніст Денис Мацуєв… З іншого боку, класична музика у більшості країн – дотаційна. Гастролі не щодня, а зарплату музикантам платити треба… Вразила мене актриса Валентина Тализіна – не чекав такого від неї. Як не чекав чогось подібного від саксофоніста Ігоря Бутмана, який торік виступав у Львові на «Альфа Джаз Фесті» і був приємно вражений від перебування у нашому місті. Але нехай це залишиться на совісті кожного з «підписантів». Особисто мені більше імпонують особистості з іншого списку – на підтримку України: у ньому зібралися справді яскраві, думаючі актори і музиканти.

- Під час новорічного мюзиклу «1+1 удома-2014» з-поміж інших артистів виділялися хіба що «Піккардійська Терція» і «ТіК» - тим, що співали україн­ською…

- Виробництвом цього мюзиклу зай­малася «Студія Квартал-95». Хлопці з «Кварталу» (а з ними знаємося давно) спитали у нас дозволу використати у своєму проекті наш «Старенький трамвай». Ми дали «добро». Нам надіслали текст – російською... «Піккардійці» принципово не співають російською, тож спеціально для нас частину тексту переклали українською. Для інших українських артистів це питання, вочевидь, не було таким принциповим…

Україна – двомовна. І з цим треба змиритися. Інша річ, хочеться, щоб в нашому інформаційному просторі зберігалася паритетність між українською та російською мовами: щоб на радіо крутили пісні в умовному співвідношенні 50 на 50, а не відпрацьовували україномовну квоту у нічних ефірах. Думаю, найближчим часом з нашого медіапростору зникне багато «шелухи»: редактори шукатимуть, у першу чергу, якісний український продукт. Така тенденція уже помітна. Чи закріпиться вона, залежатиме від державної політики.

Джерело: «Високий Замок»
Коментарів : 0

28 березня, 2014р.Lilit

Абоненти «Київстар» можуть безкоштовно встановити ді-джингл «Гей, пливе кача...»

Вокальна формація «Піккардійська Терція» спільно із компанією «Київстар» включили в музичний каталог послуги «Ді-Джингл» лемківську народну пісню «Гей, пливе кача...». Ця пісня у виконанні «Терції» звучала під час прощання із загиблими Героями Майдану після трагічних подій під час Революції Гідності. І саме ця пісня стала реквіємом по Небесній сотні. У знак пам`яті за Героями України з 25 березня користувачі послуги «Ді-Джингл» можуть безкоштовно встановити на свої телефони рінгбектон «Гей, пливе кача...».

«Ідея спільної акції з «Київстар» – вшанувати пам'ять загиблих Героїв України, а також духовно об'єднати Україну. Ми записали спеціальну версію народної пісні з вигуками Майдану «Герої НЕ вмирають!». Саме її й запропонували оператору», – коментують учасники львівського колективу «Піккардійська Терція» співпрацю з національним оператором.

З 25 по 31 березня 2014 року в ротації голосового меню 465 з'явиться папка під назвою «Музика, що єднає». У ній буде представлено 10 треків, пропонованих до встановлення в якості рінгбектонів. «Гей, пливе кача...» у виконанні "Піккардійської Терції" пропонується безкоштовно на постійній основі, а 9 інших треків – протягом першого тижня після замовлення надаються безкоштовно, після чого вартість мелодій складе 30 копійок на день. Серед треків, що увійшли в папку, - «Все буде добре» від "Океану Ельзи", «Ми разом! Ми вместе» "С.К.А.Й.", «Майдан» Сергія Артем'єва, «Небесна сотня» Андрія Щапова та інші.

СМС-код замовлення ді-джинглу «Гей, пливе кача» - 321518 на номер 465.

Замовляти ді-джингли можна також на сайті послуги "Ді-Джингл".

Коментарів : 0

11 березня, 2014р.Lilit

У Львові відбудеться концерт-реквієм «Слава Небесній сотні»

29 березня у Львівській обласній філармонії відбудеться концерт-реквієм «Слава Небесній сотні». У заході візьмуть участь відомі скрипалі Олег Криса та Анатолій Баженов, оркестр «INSO-Львів» та вокальна формація «Піккардійська терція».

Про це повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

За словами генерального директора філармонії Володимира Сивохіпа, цим концертом Львівська обласна філармонія вирішила також підтримати родини загиблих, і частина коштів, отриманих з концерту, буде скерована у фонд підтримки родин загиблих.

Програма концерту-реквієму складена із творів, які є доступними до сприйняття кожній людині. З іншого боку, ці твори не належать до традиційної церковної музики, як то літургія чи панахида. Звучатиме симфонічна та інструментальна музика, але та музика, яка у кожного з нас на слуху. Музика, яка допомагає душі пережити біль, завданий трагедією,наголосили у філармонії.

Як розповідає генеральний директор філармонії Володимир Сивохіп, дуже важливою складовою концерту є новий реквієм – реквієм ХХІ ст. «Він незбагненний. Це доволі скромна і малознана лемківська тужлива народна пісня «Гей, плине кача по Тисині». Достойним є прекрасне виконання цієї мелодії львівською вокальною формацією «Піккардійська терція». Знаємо історію, як ця пісня пролунала на Майдані. Це була одна із улюблених пісень Героя Майдану, білоруса Михайла Жизневського. Майдан прощався з його тілом, і тоді пісня вперше прозвучала на Майдані. Пісня у записі «Піккардійської терції» також звучала під час прощання із загиблими Героями Майдану», – сказав Сивохіп.

Джерело: ZAXID.NET
Коментарів : 0

5 березня, 2014р.Lilit

«Пливе кача» – реквієм і застереження

Під голоси «піккардійців» ми вшановуємо героїв Майдану

Давня лемківська тужлива народна пісня «Пливе кача» вже понад десять років належить до репертуару кількох виконавців, зокрема гурту «Плач Єремії» та її фронтмена Тараса Чубая, акторів Львівського театру ім. Леся Курбаса, Мар’яни Садовської, вокальної формації «Піккардійська терція»... Можливо, знали її донині не всі. Сьогодні ж ця пісня, заспівана піккардійцями, по суті, в усіх на слуху, бо уособлює біль, журбу, смуток за Небесною Сотнею — чи не кожного з невинно убієнних проводжали в останню путь саме під неї... Вічна пам’ять героям!

— Дванадцять років тому, коли записували цю пісню, навіть і не передбачали, що вона звучатиме як жалобна, — розповідає «Дню» художній керівник «Піккардійської терції» Володимир ЯКИМЕЦЬ. — Нам важливо було, щоби люди пам’ятали свій фольклор, а «Пливе кача», на нашу думку, — найкращий зразок фольклору, отож ми хотіли, щоб через наше виконання такі пісні набували другого життя. Я не знаю, ні коли була написана ця пісня, ні історичних обставин, за яких вона з’явилася на світ... Ми з хлопцями дійшли висновку, що це — рекрутська пісня, і, нам видається, що вона придумана і заспівана після нерадісних подій.

Що ж до «Пливе кача» в нашому виконанні як жалобний супровід Небесної Сотні, то з нами ніхто не радився. Зрештою, й не потрібно було радитися, ми б не відмовили... Я знаю, що «Кача» вперше поклали на відеоряд після перших жертв на Майдані — Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, бо це була одна з найулюбленіших пісень білоруса Жизневського.

Наш гурт був на Майдані у Києві до трагічних подій 18, 19, 20 лютого. Ми приїжджали і кілька разів виконували Гімн України — і перед віче, і без віче, бо вважали це за потребу — в такий спосіб підтримати український народ, усіх тих людей, які стояли на Майдані.

— На твою думку, чому так довго мовчали науковці, митці, тобто знані в Україні поважні люди, до думки котрих ми завжди дослуховувалися, стосовно подій на Майдані? А їх «прорвало» аж тоді, коли стало зрозуміло, що Майдан переміг?

— Ті люди, котрі мали би донести свої месиджі, зробили це. Я говорю, зокрема, про професора Івана Вакарчука, акторів Театру ім. М. Заньковецької, котрі кілька разів їздили на Майдан, підтримували людей... На моє глибоке переконання, не треба робити звернень типу «підтримка заради підтримки», потрібно було задекларувати план розвитку подій — тоді це було б дієвим і на часі. А те, про що ти говориш, стосується людей з подвійною мораллю — тобто вони начебто підтримують події та ідеї, але в той же момент займають позицію вичікування, щоби побачити, чим це закінчиться.

До речі, дуже чітко змінилася позиція телеканала «Інтер» до 20 лютого й опісля (йдеться про прямий ефір програми «Стосується кожного», 21 лютого 2014 р.). Я говорю, зокрема, про співачку Наталю Валевську, котра два місяці тому виступала на підтримку влади, а в студії «Інтеру» вона сиділа вся в чорному, ніби в жалобі. Це був славнозвісний ефір, коли всі намагалися себе виправдати: говорити не про ненависть, а тільки про жертви.

— Спілкуючись із багатьма людьми, роблю для себе висновок, що люди стають інакшими, розділяючи своє життя на два періоди — до і після Майдану. Чи можеш ти сказати про себе, що тепер є два Якимці — той, що був до Майдану, і після нього?

— Ні. У моїй свідомості нічого не змінилося. Мені влада не подобалася, і, припустимо, три роки тому, не подобається й зараз. Я і тепер, і раніше, як можу, підтримую українську культуру. Я і раніше, і тепер дуже хочу, щоб Україна приєдналася до Євросоюзу. Інша річ, що загострилися певні настрої після тих трагічних подій. Мабуть, уже не з усіх питань вимагав би тепер максимального компромісу. Бо Небесна Сотня уже вимагає не компромісів... Україна зараз у такому становищі, що доки ми не зробимо чітких вірних кроків — як у зовнішній, так і у внутрішній політиці, як в економіці, так і в культурі й освіті, зокрема, — то Україна не відродиться. Зараз ми опинилися на порозі війни з Росією, окупацією Криму, сепаратисти «прикрашають» частину Лівобережжя трикольоровими прапорами РФ... Але я вірю в краще та єдину Україну.

Всім нам хочу побажати єдності, але єдність не приходить сама по собі, вона не з’явиться за помахом чарівної палички... Єдність народу — це те поле, де компроміси мають бути присутні з різних боків — зі сходу і заходу, півдня й півночі. Єдність має прийти через розуміння, що ми, на заході, не хочемо нічого поганого для людей на сході. Ми повинні говорити між собою не гаслами, а розумною думкою, тоді й досягнемо потрібного компромісу... Є великий пласт фольклору, про який мало хто знає, тому що по світі про них ніде не говорять, по теле— і радіоканалах не крутять. Щоб вивчити історію країни, причини і наслідки трагічних подій, варто завжди звертатися до фольклору. Є дуже великий пласт, наприклад, стрілецьких пісень, ми повинні пам’ятати людей, котрі віддали життя за свою Батьківщину. Так, Михайло Гайворонський, Роман Купчинський, Олесь Бабій, Юрій Шкрумеляк, Левко Лепкий залишили нам величезний пласт цієї історії, просто ми про це забули, а наші державні мужі завжди залишали це поза увагою. Напевно, після останніх трагічних подій, на жаль, з’явиться новітній пласт журливих пісень. Хтось напише це від щирого серця, хтось напише для того, щоб десь засвітитися... Якісь пісні виконуватимуть і сто років потому, якісь забудуть через три дні... Але це буде новітня історія України. Якщо той пласт культури, який нині постане, теж забудеться (так, як ми зараз фактично вже забули пісні січових стрільців), то, на жаль, нащадки не зробили правильних висновків. Але дуже хотілося б, щоби всі люди зробили правильні висновки з тих подій, які зараз відбуваються в Україні.

Джерело: «День», Львів

Коментарів : 0

28 лютого, 2014р.Lilit

Увага! Проект "ІВАСЮК`65" переноситься на 18-19 березня.

Коментарів : 0

14 лютого, 2014р.Lilit

Незабаром Гала-концерт "Нова пісенна Шевченкіана"

Цьогоріч Україна і світ відзначають 200- річчя від дня народження Тараса Шевченка. Серед численних мистецьких заходів та ініціатив з вшанування ювілею є й оригінальний проект Національної радіокомпаінї України – «Нова пісенна Шевченкіана». Він об'єднує ресурси практично всіх каналів радіокомпанії, а також художніх колективів та Будинку звукозапису Українського радіо.

Напочатку вересня 2013 року було оголошено конкурс на написання сучасних музичних композицій на вірші Кобзаря. Відповідно, передбачалось залучити до нього авторів і виконавців, які працюють у жанрах рок- , поп-, або ж полістилістичної музики, бардів, для яких поезія великого Кобзаря ще залишалась неосмисленим словесним матеріалом, своєрідною Tabula rasa у творчості, і, прочитана у 21 столітті, мала дати імпульс до написання нових композицій.

З поміж трьох десятків творів, надісланих на конкурс, було відібрано понад 20 найкращих пісень, які від початку 2014 року звучали у програмах 1 каналу та каналу «Промінь». Завдяки підтримці НРКУ, значну кількість композицій було перекладено для симфонічного оркестру.

На фінальному етапі «Нова пісенна Шевченкіана» об'єднується із ще одним масштабним проектом НРКУ, - «Мистецькі історії», і пісні-переможці, виконані «на живо» у Гала-концерті, стають новою сторінкою звукового музичного літопису України.

Учасники Гала-концерту – співачки Іларія, Юлія Рома, Леся Горова, Оксана Муха, Сестри Тельнюк, гурти Козак систем, ТаРута, Куку Шанель, ДримбаДаДзига, Sweetlo, Піккардійська Терція, Тарасова Ніч, ОтВінта, Ретроскоп, Брати Капранови, а також заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо під керуванням Володимира Шейка.

Гала-концерт «Нової пісенної Шевченкіани» у проекті «Мистецькі історії» відбудеться 17 лютого, у Великій концертній студії Будинку звукозапису НРКУ.

Адреса – вул. Л. Первомайського, 5а, ст. Метро «Кловська».
Початок о 18.00.
Телефон для довідок – (044) 239 94 69

Джерело: НРКУ
Коментарів : 0

16 грудня, 2013р.Lilit

14 грудня на Майдані в Києві державний гімн заспівувала Піккардійська терція!
А потім колектив дав концерт, який розпочала пісня-символ боротьби за людську гідність "Ти знаєш, що ти - Людина" Василя Симоненка.
Дух Майдану підтримували разом із Тарасом Чубаєм, спільно виконавши "Лента за лентою", Івасюкову "Я піду в далекі гори" та інші рідні серцю пісні...



Джерело
Коментарів : 0

14 грудня, 2013р.Lilit

Євромайдан

15 грудня,неділя:
15.30- «Пікардійська терція»(разом з Тарасом Чубаєм)
Коментарів : 0

4 листопада, 2013р.Lilit

Вдесяте «Піккардійська терція» зібрала у Вінниці повну залу

Недільного вечора у вінницькому муздрам театрі було велелюдно. Супер-аншлаг зібрала вокальна формація «Піккардійська терція», яка за останні роки відвідала наше місто вже вдесяте. Але це не єдиний маленький ювілей, адже рік тому голосистий секстет розпочав святкування свого двадцятиріччя саме у Вінниці, а зараз фактично закінчує його знову у нашому місті.

Прихильників «піккардійців» у нас і справді багато, і співцям щоразу приємно повертатись до Вінниці. Вщент заповнений зал з перших хвилин концерту не стримує емоцій – аплодисменти в такт кожній наспіваній мелодії не вщухають ні на хвилину, а популярні пісні колективу щоразу завершуються довгою овацією.

Улюбленці публіки – Володимир Якимець, Андрій Капраль, Ярослав Нудик, Андрій Шавала, Роман Турянин, Богдан Богач – не втомлюються дивувати своїх відданих слухачів. Концертну програму вони розпочали з кількох новесеньких пісень, які ще мало де виконувались. Як завжди вишукано-мелодійні, бездоганно аранжовані, виконані неймовірними голосами композиції, зачаровують кожного у залі. Перкусія та барабани, що додають насиченості звучанню «Терції» впродовж останніх трьох років, створюють атмосферу запального драйву. А під час фірмового акапельного виконання ліричних композицій здається янголи слухають як вони співають! Шість голосів бринять у повітрі, а душі слухачів підспівують знайомі мелодії…

За невеличкий антракт правив розіграш призів від організаторів концерту. Двоє прихильників «Піккардійської терції» отримали романтичну вечерю у кав’ярні-музеї «Вітальня щасливого часу» та цікаву подорож від туристичної агенції «Товариство подорожей «Земна куля» пана Заваркіна та сина».

Продовжили концерт улюблені хіти, що зал підхоплював та наспівував: «Туман яром, туман долиною», «Кучері», «Жовняри», «Я вчора потрапив на небо», «Сядеш у поїзд», «Старенький трамвай». Без цих пісень жоден концерт «піккардійців» важко уявити.

Букети квітів, щирі посмішки, піднесений настрій і… приємний сюрприз! Як повідомив організатор концерту Олександр Абрамчук, було досягнуто домовленості зі співочим секстетом про наступний приїзд до Вінниці! «Піккардійська терція» знову завітає до вінничан у середині січня з програмою різдвяних пісень, яка востаннє звучала в нашому місті ще у 2006 році. Отже, в новий рік з улюбленими піснями найщиріших та найталановитіших співаків вокальної формації «Піккардійська терція»!

Джерело
Коментарів : 0

14 жовтня, 2013р.Lilit

"Піккардійська терція": "Перші десять років ми намагалися сподобатися публіці"

"Піккардійська терція" відсвяткувала свій 21-й день народження

...24 вересня 1992 року тоді ще квартет "Піккардійська терція" виступив у стінах Франкового університету. Уже з перших нот хлопці зачарували публіку. Вiдтодi вони вже 21 рік -- її улюбленці!

Про те, як це -- працювати в одному колективі стільки років разом, ми говоримо з Володимиром Якимцем, художнім керівником вокальної формації (відомiшим як Дональд).

-- Як відсвяткували своє "американське повноліття"?

-- Цього року ми зібралися в колі родин у рідному місті й посиділи за чаркою. Щиро привітали один одного, міцно обійняли, а потім кілька годин згадували наші подвиги та обговорювали плани.

-- Чи поділитеся своїми планами і з нами?

-- Нинi плідно працюємо над новим альбомом. Щоправда, які саме композиції туди ввійдуть, -- ще залишаємо в секреті. Презентуємо альбом після різдвяних свят. Ну і продовжуємо концертний тур Україною -- у жовтні їдемо у Вінницю, потім у Харків.

-- Де вам найбільше подобається виступати?

-- На сході України. Адже тамтешні люди часто жаліються, що до них привозять неякісну, але халявну музику, щоб вони, бува, не почули чогось українського. Тож ми частенько туди завозимо наші пісні.

-- Ви разом уже немало часу -- 21 рік. Що найбільше запам'яталося за час спільної праці?

-- Дякую Боговi, що колись ми розпочали працювати у потрібний час і тепер стали справжньою сім'єю. За 21 рік ми вже навчилися миритися. В нас усе, як у сім'ї, тож ми вже стали міцним подружжям! А все нам вдавалося, тому що дотримувалися простих правил -- були терпеливими, чесними. Ми всі працювали в поті чола на результат. Адже ні слава, ні гроші одразу не приходять. Перші десять років ми намагалися сподобатися публіці, створювали своє професійне обличчя. Лише після того здобули популярність і гроші.

Юлія Голодрига

Джерело: lvivexpres.com
Коментарів : 0

1 2 3 ... 11 12 13 >

Календар
Квiтень 2014
ПнВвСрЧтПтСбНд
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Лiнки
Офіційний сайт

© SeaStorm design 2004—2014