Альбоми >> CD >> Я придумаю світ (1999)


Замовити
Я придумаю світ


1. Я придумаю світ. Пустельник ІІ
2. Моя любов
3. Ой ходять пави...
4. Капелюх
5. Спитай
6. Shizgara
7. Усе тобі
8. Містичний вальс
9. Спомин. Шаляла ІІ
10. Кантрі
11. Колискова для Аліси
12. Я в чужині дивлюся на небо...
13. Сядеш у поїзд
14. Хоральна прелюдія

Рiк випуску: 1999
Видавець: Мелос
Про альбом

В 1999 році Піккардійська Терція робить наступний крок в своїй творчій біографії. Відбуваються запис та випуск нового альбому ”Я ПРИДУМАЮ СВІТ”. Більшість музичного матеріалу написана учасниками групи Славком Нудиком та Володимиром Якимцем. Продовжуються експерименти з перкусією та звуконаслідуванням різних інструментів. Тут також можна почути перший запис з іншим виконавцем: ”Хоральна прелюдія”. Основну вокальну партію виконав соліст Львівського державного театру опери та балету ім. С. Крушельницької, Заслужений артист України Олег Лихач. Цього разу альбом був записаний на студії “МЕЛОС” звукорежисером Богданом Стефурою.Рік виходу альбому: 1999 [офіційний сайт]

Вiршi

Я придумаю свiт (Пустельник II)
[В. Якимець, О. Стасик, музична цитата А. Скулте]


Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому,
Я придумаю час, щоб зустрітися з ним.
Я придумаю ціль, і до неї до дорогу,
І терни на шляху, щоб був непростим.

Я придумаю день, щоб встати зорею,
Склавши мрії в торбину, подамся на схід.
Я придумаю дощ і вогни над землею,
Я ітиму крізь них, і зникатиме слід.

Подорозі собі, я придумаю квітень,
Буде справжня весна... Потім випаде сніг.
Я об себе спіткнусь, і впаду мов убитий,
І залишусь відразу на сотні доріг.

Я придумаю ніч, в ній гулятеме вітер,
Спочиватиме попіл в холодних очах.
Буде спокій і сум, і у небі Юпітер,
Наді мною літатиме стомлений птах.

Він мені розповість, що йти далі даремно,
Де кінчається шлях, і спинився мій час.
Там дорогу нову, хтось придумав для мене,
Там усе не моє, і усе не для нас.

Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому,
Я придумаю час, щоб зустрітися з ним.
Там не буде мети, і до неї дороги,
Там літатиме птах поряд з духом моїм.
наверх наверх
Моя любов
[С. Нудик, Р. Бернс, переклад Микола Лукаш]


Моя любов рожевий квіт в весняному саду,
Моя любов веселий спів, з яким я в світ іду.
О, як тебе кохаю я, єдиная моя.
Тому коханню не зміліть аж висхнуть всі моря.

Нехай посхнуть усі моря, потануть брили скал,
Та ти навік любов моя аж згасне сонця пал.
Прощай прощай мій рідний край, прощай моя любов,
Та де б не був я мила знай, до тебе вернусь знов.

О, як тебе кохаю я, єдиная моя.
наверх наверх
Ой ходять пави...
[С. Нудик, слова народні]


Ой ходять пави та й по городі,
Пір'ячко ронять на Божі роди.
Ой, дай Боже.

Діва Марія серед світлиці,
Як біла рожа рожеволиця.
Ой, дай Боже.

Ой, прилетіли ангели з раю,
Пір'я павине пильно збирають.
Ой, дай Боже.

Буде великий вінок для Неньки,
А для Ісуса вінок маленький,
Ой, дай Боже.
наверх наверх
Капелюх
[В. Івасюк]


Кап-кап-капелюх, капелюх,
Кап-кап-капелюх, капелюх,
Кап-кап-капелюх, капелюх.

Як ішов селом я в літнє надвечір'я,
Вітер капелюха звіяв на подвір'я.
Мого капелюха покотив подвір'ям.

Дівчина із хати, глянула й митнулась,
Дала капелюха й весело всміхнулась,
Дала капелюха і мені всміхнулась.

Кап-кап-капелюх, капелюх,
Кап-кап-капелюх, капелюх,
Кап-кап-капелюх, капелюх.

Йду сьогодні, знову вітру вже немає,
Свого капелюха сам туди кидаю,
Йду сьогодні, вітру немає,
Кидаю капелюха, сам кидаю.

Вітру вже намає, в серці завірюха,
Дівчини не видно, йду за капелюхом,
Усім курам на сміх, сам за капелюхом.

Кап-кап-капелюх, капелюх,
Кап-кап-капелюх, капелюх,
Кап-кап-капелюх, капелюх.
Кап-кап-капелюх, капелюх,
Кап-кап-капелюх, капелюх.
наверх наверх
Спитай
[В. Морозов, В. Коротич]


Куди відходить життя, а звідки приходить, звідки.
Спитай у листя і квітки, куди відходить життя.(2)
А де зникають пісні, нікому це невідомо,
Спитай у відлуння й грому, куди зникають пісні(2)

Чому згасають зірки, а цього ще не відкрито,
Спитай у метеорита, чому згасають зірки.(2)
Коли ти був молодий, як жайвір понад полями,
Спитай у своєї мами, коли ти був молодим.(2)
наверх наверх
Shizgara
[Роббі Ван Луувен]


Там у вишневому саду, там соловейко щебетав,
Додому я просилася, а ти мене все не пускав.

Шізгара, йо бейбі шізгара,
Я просила, а мене ти не пускав.

Ти милий мій, а я твоя пусти мене зійшла зоря,
Проснеться матінка моя, буде питать де була я.

Шізгара, йо бейбі шізгара,
Я просила, а мене ти не пускав.

наверх наверх
Усе тобі
[С. Нудик, П. Верлен, переклад М. Лукаш]


Ці співи фантастичні, мелодії містичні,
За очі голубі усе тобі/
За голос твій співочий, за усміх твій дівочий,
За все, що будить рій жагучих мрій.(2)

За те, що ти єдина, мов біла лебедина.
Мов аромат лілей у тьмі алей.
За те, що з тебе лине цвітіння янголине
І музика тонка така п'янка.(2)

Ці співи фантастичні, мелодії містичні,
За очі голубі усе тобі.
Що всю мою істоту пронизують достоту
Вогнем твоїм промінь вовік. Амінь.
За голос твій співочий, за усміх твій дівочий,
За все, що будить рій жагучих мрій.
наверх наверх
Містичний вальс
[В. Якимець, Дз. Сумарук]


Плавно по залі в танці блукає пара містична,
Дві тіні зійшлися, щоб розійтися на ще одну вічність,
Тінь короля, що давно загубив корону,
Тінь чарівниці, котра загубила вроду.

Король кохав її мріяв ночами,
Про чорні коси мріяв ночами,
Але він боявся, що втратить корону,
Але втратив розум.

І чарівниця коханням палала, в подушку ридала,
Так і згоріла, так і змарніла, так і пропала,
Тінь короля, що давно загубив корону,
Тінь чарівниці, котра загубила вроду.

Король кохав її мріяв ночами,
Про чорні коси мріяв ночами,
Але він боявся, що втратить корону,
Але втратив розум.

То їх кохає могутняя доля солодким вальсем,
Що побоялись із своїм коханням бути разом,
Тінь короля, що давно загубив корону,
Тінь чарівниці, котра загубила вроду.

Король кохав її мріяв ночами,
Про чорні коси мріяв ночами,
Але він боявся, що втратить корону,
Але втратив розум.
наверх наверх
Спомин. Шаляла ІІ
[О. Шевченко]


Блідавий суморок затяг,
Чужих кохань танок розмінний,
Мій спомин спить у ланцюгах,
Далеко десь від наших тінях.(2)

Та руки внизуються в память,
Палючі, як вогненний біль,
І Фенікса вже крила правлять,
У спопеляючу купіль.(2)

Ланцюг протерсь помалу-малу,
Схопився спомин і побіг,
Чуй як глузує з нас зухвало,
Я знову в тебе коло ніг.
наверх наверх
Кантрі
[С. Нудик, Г. Аполінер, переклад М. Лукаш]


Там за гаєм гаєм зелененьким гаєм,
Там ковбой корови погоня.
Заспіваю і на банджо я заграю,
Осідлаю вірного коня.
Ой, ти коню, ти скачи вороний коню,
Поведе тебе тверда рука,
За рікою там на ранчо, за рікою
Нас дівчина вірная чека.

Дикий Захід є вірний коник мій біжить,
Де пасуться в преріях бізони.
Дикий Захід є там земля дрижить,
; Де проїхав Ромко з Арізони.

У неділю до салуна завітаю,
Кину срібний доляр на шинквас,
І горлянку чистим віскі я заляю,
Лет ас дрінк Я пригощаю вас.
Всі співають, морди б'ють, стільці ламають,
Бо вже вечір час додому час
І весело по пляшках стріляють,
Велкам ту Амеріка до нас.

Дикий Захід є вірний коник мій біжить,
Де пасуться в преріях бізони.
Дикий Захід є там земля дрижить,
Де проїхав Ромко з Арізони.
наверх наверх
Колискова для Аліси
[В. Якимець, Л. Керол, переклад Г. Кочур]


Під ясним шатром небес, поміж тихих сонних плес,
Човен плив у край чудес, човен плив у край чудес.
А в тім човні малюки наслухали залюбки,
Як казали їм казки, як казали їм казки.

Літо сонячне пройшло, небо млою затягло,
Що було те відбуло, що було те відбуло.
Та ввижається мені, знов Аліса в далині,
В задзеркальній стороні, в задзеркальній стороні.

У країні-дивині непомітно, як у сні,
Проминають ночі й дні, проминають ночі й дні.
Ніби човен чи пором в золотий пливе затон,
І життя неначе сон, і життя неначе сон.

Під ясним шатром небес, поміж тихих сонних плес,
Човен плив у край чудес, човен плив у край чудес.
наверх наверх
Я в чужині дивлюся на небо...
[С. Нудик, слова народні]


Я в чужині дивлюся на небо,
Десь високо летять журавлі,
Може бути, якраз вони сядуть,
У моєму далекім селі.
Може бути, як раз вони сядуть,
У моєму далеким селі.

Журавлі, мої друзі хорощі,
Якщо будете в ріднім краю,
То не в службу, а в дружбу попрошу,
Розшукайте ви маму мою.
То не в службу, а в дружбу попрошу,
Розшукайте ви маму мою.

Як знайдете ви мою маму,
Як знайдете ті очі сумні,
Передайте привіт ви від мене,
Журавлиною мовою їй.
Передайте привіт ви від мене,
Журавлиною мовою їй.
наверх наверх
Сядешь у поїзд
[С. Краєвський, М. Чапінська, переклад Р. Скиба]


Шурхоче вітер у волоссі, жбурляє листя нам у лиця,
Коли керує світом осінь, мені у дома не сидиться.
Я поїздам повірю скоро, нехай везуть куди бажають,
Хай на перон зійдуться скоро, ті що мене не проводжають.

Сядешь у поїзд, хай собі їде,
Може у Прагу, може у Відень.
Мокрі дерева бігтимуть слідом,
Лишишь позаду всі радоші й біди.

Залишу вдома свій годинник, втечу від справ і від погоди,
Усе забуду, все покину, і ніц мені не буде шкода.
Нехай мій гаманець порожній, моя дорога невідома,
Я стану вільним подорожнім, найголовніше вийти з дому.

Сядешь у поїзд, хай собі їде,
Може у Прагу, може у Відень.
Мокрі дерева бігтимуть слідом,
Лишишь позаду всі радоші й біди.
наверх наверх
Хоральна прелюдія
[В. Кікта, слова народні]


Ой долов, там долов на органах грають.
Там ся всі дівчата, на фарбу складають.
Котра гріш, котра два, котра півталяра.
От яка коштовність їхнього мистецтва,
Тай й мого мистецтва
Ой долов там долов на органах грають.

© SeaStorm design 2004—2017